the Pictures of the sea military Uniform in the times of short Independence of Ukraine 1917-1921
Малюнки морських одностроїв з книги Я. Тинченка «Військово-морські сили України. 1917-1921».
Зліва направо: Морський інженер, Капітан 2 рангу на будівництві нового лінійного корабля у Миколаєві, перша пол. 1918 року. (Маленька помилка: головну прикмету інженера - червону випушку під нижнім галуном на рукаві художником не було відображено. Фуражка у капітана - вже з новою українською кокардою, що була затверджена 15 липня 1918 р. Спадок від Тимчасового Уряду - нарукавні галуни на тужурці, затверджені наказом № 125 від 16 квітня 1917 р., використовувались ще тривалий час. П'ятикутна зірка над галуном замінена тризубом ще в часи Центральної Ради).
Командувач Українського флоту контр-адмірал В'ячеслав Клочковський, Севастополь, листопад 1918 року. (Вбраний у білу літню форму українського флоту, з погонами затвердженими 15 липня 1918 р.).
Ад'ютант, лейтенант флоту, з погонами, запровадженими 15 липня 1918 року. Одеса, друга пол. 1918 року. (Ще одна помилка – реконструюючи відзнаки українського флоту, автори книги загубили гардемаринську рангу, внаслідок чого в книзі всі ранги від гардемарина до капітана 1-ого рангу «з’їхали» вниз на одну ступінь. Відтак на малюнку насправді не лейтенант, а мічман).
Старшина 1-ого Гуцульського полку морської піхоти, Жмеринка, осінь 1919 року. (Використання в морській піхоті червоних петлиць фотографіями не підтверджується).
Підстаршина 1-ого Гуцульського полку морської піхоти, Богуслав, осінь 1919 року.
Мічман команди панцирного потяга «Чорноморець», Станиславів, осінь 1920 року. (Знову таки, через згадану вище помилку, людина на малюнку має ранг гардемарина чи хорунжого, а не мічмана).
The owner of this deviation has disabled comments.